Володимир Безверхній Людмила Безверхня

Таємна водичка

Дитяча казка

© Володимир Безверхній, 2016

© Людмила Безверхня, 2016

— Гарантую, подарунок тобі сподобається, — сказала мама.

У руках тато тримав невеличку старанно відполіровану залізну коробочку з гарними візерунками.

— Скринька зі скарбами? — розсміявся Віталік, підбіг до нього і заглянув усередину. Побачив три колбочки у формі конусів: зелену, синю і білу. Вони були міцно закриті пробками.

— Там водичка, але особлива, — сказав тато.

— І що в ній такого особливого? — поцікавився син…

— Візьми будь-яку іграшку, от тоді і побачиш…

ISBN 978-5-4483-0295-4

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero

Оглавление

1. Таємна водичка
2. Розділ 1. Незвичайний подарунок
3. Розділ 2. Джипику, вперед!
4. Розділ 3. Динозаври у місті
5. Розділ 4. Диплодок рятує дитину
6. Розділ 5. Друг Лео
7. Розділ 6. Несподівана зустріч
8. Розділ 7. Двобій гігантів
9. Розділ 8. Полювання на мисливця
10. Епілог

Розділ 1. Незвичайний подарунок

Ранкове сонечко розбризкало містом веселі промінчики. Один невгамовний опинився в дитячій кімнаті. Кого ж він побачив? У ліжечку, наче маленьке ведмежатко, спав хлопчик і усміхався. Мабуть, дивився гарний кольоровий сон. Раптом він солодко позіхнув, потер оченята і прокинувся.

— Мамо, тато! — покликав голосно.

До кімнати увійшли батьки.

— Мені таке наснилося! — хлопчик миттєво скинув ковдру і сів на ліжку. — Наче я патрулюю вулиці на справжньому джипі! Навкруги багато машин, я уважно слідкую за дорогою. Було так класно! Навіть переслідував злочинця!

Мама сіла поруч і поцілувала сина, а тато, щось ховаючи за спиною, таємниче мовив:

— Віталіку, пам’ятаєш, я обіцяв винайти для тебе дещо незвичайне?

— Нарешті я дочекався! — сплеснув у долоньки хлопчик. — Говори швидше, що це?

— Гарантую, подарунок тобі сподобається, — сказала мама.

У руках тато тримав невеличку старанно відполіровану залізну коробочку з гарними візерунками.

— Скринька зі скарбами? — розсміявся Віталік, підбіг до нього і заглянув усередину. Побачив три колбочки у формі конусів: зелену, синю і білу. Вони були міцно закриті пробками.

— Там водичка, але особлива, — сказав тато.

— І що в ній такого особливого? — поцікавився син, розглядаючи незвичайний подарунок.

— Візьми будь-яку іграшку, от тоді і побачиш.

Неподалік на столику ще вчора Віталік залишив динозавриків. Вони стояли рядочком, неначе живі. Тільки були значно меншими за велетнів з минулого. Поміж них хлопчик знайшов тиранозаврика.

...