Ця книга виключно прагматична, а не філософська. Це практичний посібник, а не трактат з теоріями. Ця книга призначена для людей, які найбільш гостро потребують грошей, для тих, хто хоче спочатку розбагатіти, а потім вже філософствувати. Вона для тих, хто досі не знаходив ні часу, ні коштів, ні можливості заглибитися в вивчення метафізики, але хто хоче бачити результати і почати діяти на основі наукових висновків, не переймаючись у подробиці всіх тих процесів, за допомогою яких були зроблені ці самі висновки.

Ідея в тому, що читач має просто повірити у наведені тут основні твердження так само, як він вірить в закон електричного імпульсу, віднайдений такими авторитетними науковцями, як Марконі та Едісон. І завдяки цій вірі він доведе істинність цих тверджень, дотримуючись їх без страху і вагань. Кожна людина, яка буде дотримуватися наведених тут інструкцій, обов'язково розбагатіє, оскільки це все точна наука, тому невдача тут виключається. Однак, для тих, хто хоче все ж дослідити філософські теорії і тим самим забезпечити логічне підґрунтя для своєї віри, в мене є для вас ряд обґрунтувань.

Моністична теорія всесвіту (а саме, теорія, що Один — це Все, а Все — це Один, і що одна Субстанція проявляє себе у вигляді безлічі елементів матеріального світу) має індуїстське походження і ось уже протягом двохсот років впевнено завойовує мізки західного світу. Це основа всіх східних філософій, а також філософії Декарта, Спінози, Лейбніца, Шопенгауера, Гегеля і Емерсона.

Читачеві, який все ж таки вирішить розібратись в філософських основах, рекомендую почитати Гегеля і Емерсона; а ще «Вічні новини» Джона Джозефа Брауна (прекрасна книга, видана в Шотландії у 1889 році). Читач також може знайти щось корисне для себе у серії статей, написаних мною і опублікованих в журналі «Наутілус» (Холіоке, штат Массачусетс) навесні і влітку 1909 року під заголовком «Що є істина?»

При написанні цієї книги я перш за все намагався викладати матеріал чітко та простими словами, щоб все було максимально зрозуміло. До плану дій, викладеного тут, я прийшов на основі філософських висновків. Цей план був ретельно перевірений і пройшов випробування на практиці. І він дійсно працює. Якщо ви хочете знати, як я дійшов цих висновків, почитайте праці авторів, згаданих мною вище. Ну, а якщо ви хочете відразу отримувати результати їх філософій на практиці, просто прочитайте цю книгу і робіть безумовно так, як в ній написано.

Автор.

Як би високо деякі не підносили бідність, факт залишається фактом: неможливо жити по-справжньому повним та успішним життям, якщо ти не багатий. Жодна людина не може піднятися до свого максимально можливого рівня у розвитку таланту або душі, якщо у неї немає грошей. Для того, щоб розкрити душу і розвинути талант, потрібно використовувати багато речей, а без грошей ці речі недоступні.

Людина розвиває розум, душу і тіло, використовуючи речі, а суспільство організовано так, що у людини повинні бути гроші, щоб стати володарем цих речей. Отже, основою прогресу для людини повинна бути наука про те, як стати багатим.

Метою всього життя є розвиток. І все живе має невід'ємне право на максимальний розвиток, якого воно здатне досягти.

Право людини на життя означає її право на вільне і необмежене використання всіх речей, які можуть бути необхідні їй для повного розумового, духовного і фізичного розвитку. Або, іншими словами, це її право бути багатим.

У цій книзі я не буду говорити про багатства у переносному сенсі. Бути по-справжньому багатим не означає просто радіти дрібницям. Жодна людина не повинна задовольнятися малим, якщо у неї є можливість використовувати і насолоджуватися великим. Метою Природи є розвиток і примноження життя. Кожна людина повинна мати в своєму розпорядженні все, що може розвинути її силу, елегантність, красу і багатство життя. Бути задоволеним дрібницями — грішно.

Людина, яка володіє всім необхідним, щоб жити повним життям, багата. Людина, у якої немає грошей, не може отримати від життя все, що хоче. Життя зробило настільки великий крок уперед і стало настільки багатогранним, що людям потрібна величезна кількість грошей, щоб хоч трохи наблизитися до поняття «жити на повну». Для кожної людини природно досягати піку свого розвитку. Бажання реалізувати вроджені здібності — це невід’ємна частина людської природи. Ми не можемо не хотіти стати кращою версією себе. Успіх стає нашою життєвою метою. Ви можете стати тим, ким хочете, тільки використовуючи необхідні для цього речі, а вільно їх використовувати ви зможете лише тоді, коли станете досить багатими, щоб купити їх. Тому розуміння науки про те, як розбагатіти, є найважливішим з усіх знань.

Немає нічого поганого в бажанні стати багатим. Прагнення до багатства — це дійсно прагнення до більш багатого, повного і благодатного життя. І це бажання варте похвали. Людина, яка не бажає жити в достатку, ненормальна. Людина, яка не бажає мати достатньо грошей, щоб купити все, що вона хоче, теж ненормальна.

Є три принципи, за якими ми живемо: ми живемо для тіла, ми живемо для розуму, ми живемо для душі. Жоден з них не кращий і не святіший за інший, всі вони однаково бажані, і ніщо з трьох — ні тіло, ні розум, ні душа — не може існувати повноцінно, якщо їх позбавити повного життя та самовираження. Неправильно і навіть неблагородно жити тільки для душі, відкидаючи розум або тіло. Але також неправильно жити тільки для розуму, відкидаючи тіло і душу.

Ми всі знайомі з огидними наслідками життя тільки заради тіла, нехтуючи розумом і душею. Справжнє життя означає всебічний розвиток тіла, розуму і душі. Що б там не казали, жодна людина не може бути по-справжньому щасливою і задоволеною, якщо її тілу чогось не вистачає. Також це стосується розуму і душі. На місці невикористаної можливості або невиконаного завдання виникає незадоволене бажання. Бажання — це можливість, яка шукає шлях до реалізації або ж завдання, яке шукає шлях до виконання.

Тіло людини не може існувати повноцінно без хорошої їжі, зручного одягу та теплого укриття, а також без відпочинку від надмірної праці. Відпочинок та оздоровлення йому необхідні.

Розум людини не може існувати повноцінно без читання книжок і роздумів над прочитаним, без можливості подорожувати і спостерігати, а також без інтелектуального спілкування. Щоб наш розум жив повним життям, йому потрібні інтелектуальні розваги, а ще він повинен оточувати себе всіма предметами мистецтва і краси, які він здатний пізнати і оцінити.

Щоб душа людини відчувала себе добре в повній мірі, людині потрібна любов, а любов не може проявити себе повністю в бідності.

Найбільше щастя людини проявляється в даруванні благ тим, кого вона любить. Любов знаходить свій найприродніший прояв у даруванні. Людина, якій нема чого дати, не може проявити себе як чоловік або батько, як громадянин або просто як особистість. Саме використовуючи матеріальні речі, людина забезпечує повноцінне існування свого тіла, розвиває свій розум і розкриває свою душу. Тому для неї вкрай важливо бути багатою.

Бажання бути багатим абсолютно правильне. Це природне бажання нормальної людини. Треба приділяти увагу науці збагачення, оскільки вона є найблагороднішою і найнеобхіднішої з усіх наук. Якщо ви нехтуєте цією наукою, ви не виконуєте свої обов'язки перед самим собою, перед Богом і перед людством. Адже найкращий спосіб послужити Богу і людству це максимально реалізуватися самому.

Є наука про те, як стати багатим. Це точна наука, як алгебра або арифметика. Є певні закони, які регулюють процес примноження багатства. Як тільки людина вивчить ці закони і почне їх дотримуватися, вона стане багатою з математичною точністю.

Гроші та власність з'являться у вас в результаті певних дій. Той, хто діє Певним чином, свідомо або ні, стає багатим. У той час як той, хто цього не робить, незалежно від того, наскільки ретельно він працює або наскільки талановитий, залишається бідним.

Це природний закон, що відповідні причини тягнуть за собою відповідні наслідки. Отже, будь-яка людина, яка навчиться дотримуватися Певного принципу дій, розбагатіє.

Те, що наведене вище твердження вірне, підтверджується наступними фактами:

Багатство — це не питання навколишнього середовища, тому що якби це було так, то люди в певних кварталах автоматично стали б багатими; всі жителі одного міста автоматично були б багатими, а жителі інших міст — бідними; або жителі однієї держави усі розбагатіли б, а іншої — зубожіли у злиднях.

Але ж всюди ми бачимо багатих і бідних, які живуть пліч-о-пліч, в одному і тому ж середовищі. І часто буває, що працюють вони теж в одному середовищі. Коли двоє людей знаходяться в одній місцевості і займаються одним і тим же ділом, але один стає багатим, а другий залишається бідним, це як раз і показує, що багатство — це, перш за все, не питання навколишнього середовища. Так, деякі умови можуть бути більш сприятливими, ніж інші, але коли двоє людей працюють в одному бізнесі і в одній місцевості, але один збагачується, а інший зазнає невдачі, це вказує на те, що збагачення є результатом того, що один з них діяв Певним чином? а інший ні. І, крім того, здатність діяти таким Певним чином обумовлена не тільки наявністю таланту, оскільки багато людей, що володіють великим талантом, залишаються бідними, в той час як інші, у яких талантів геть