Розділ 10. У чому різниця між вашим і чужим мозком?
Чував я істину, бувало:
Широкий лоб, та мозку мало!
О. С. Пушкін
У народі твердо прижився міф про те, що рівень інтелекту напряму залежить від розмірів мозку. Велике чоло завжди вважалося прикметою мислителя.
Порівняймо. Дуже «вагомим» мозком вирізнявся великий російський письменник Іван Тургенєв (2 кг 10 г), тоді як мізки німецького математика Карла Фрідріха Гаусса важили 1 кг 492 г, а знаменитий фізик Альберт Ейнштейн мав мозок в 1 кг 230 г вагою. Чи значить це, що Тургенєв був майже вдвічі розумнішим від Ейнштейна?
Спробуймо розібратись.
У XIX сторіччі віденський лікар і анатом Франц Галл простягнув «руку допомоги» народному повір’ю та представив світові френологію — першу за всю історію медицини псевдонауку, яка фактично постулювала, що форма та розміри черепа прямо пов’язані з рівнем інтелекту. Френологія відразу розділила вчених на два табори: наприклад, у США та Великій Британії вона віднайшла завзятих послідовників, а от у Франції та Пруссії вченого з його лженаукою піддали нищівній критиці.
Сьогодні добре відомо, що розмір черепної коробки важливий лише для покупки капелюха. Не має значення, яких розмірів у вас мозок. Розумові здібності залежать не від цього, та навіть не від кількості нейронів: ми всі від народження маємо приблизно 86 мільярдів нейронів, і це число залишається незмінним до кінця життя. Наш розум напряму залежить від нейропластичності мозку — кількості синапсів, або нейронних зв’язків, що з’являються в нас у процесі розвитку, навчання та пізнання нового. Це щось на зразок дорожньої мапи між населеними пунктами: чим вона насиченіша, тим активніший рух територією. Кожне нове знання, яке ми засвоїли (що один плюс один — два, що окріп гарячий, що Земля кругла…), породжує в мозку новий нейронний зв’язок. Кожен нейрон може мати з іншими нейронами до десяти тисяч таких зв’язків. Чим глибші наші знання, тим більшим є число синапсів і тим вища нейропластичність.
Можна зробити висновок, що на старті умови в усіх рівні, а те, з яким багажем нам вдасться дійти фінішу, залежить уже тільки від нас.
Трохи статистики.
• Мозок середньостатистичної людини важить 1–2 кг.
• Мозок жінки в середньому на 125 г легший. (Щодо цього, до речі, є доволі поширений міф про те, що жіночий мозок легший, оскільки в ньому меншим є центр, відповідальний за логіку, — не вірте, це брехня).
• Вага мозку новонародженої дитини складає близько 300 г, а своєї найбільшої ваги мозок людини досягає у 18-річному віці.
• Найважчий мозок за всю відому історію медицини було зафіксовано в пацієнта психіатричної лікарні — 2 кг 850 г.
• Мозок Володимира Ілліча Леніна важив 1 кг 340 г, а в хіміка та мікробіолога Луї Пастера взагалі була лиш одна півкуля.
ЗАПИТАННЯ
Якщо на старті в усіх рівні умови й ані розмір, ані вага мозку не відіграють ролі, то чому тоді одні розумніші за інших
