6 смертних грiхiв. Сила негiдному
Қосымшада ыңғайлырақҚосымшаны жүктеуге арналған QRRuStore · Samsung Galaxy Store
Huawei AppGallery · Xiaomi GetApps

автордың кітабын онлайн тегін оқу  6 смертних грiхiв. Сила негiдному

Ярослав Володимирович Савчин

6 смертних грiхiв

Сила негiдному…

Шрифты предоставлены компанией «ПараТайп»

© Ярослав Володимирович Савчин, 2017

Початок століть, що плавно перетікає у кінець… Тьма панує, але в цей момент перед нами з'являється псевдосвітло, котре дякуючи випадку стає силою. Чи зможе воно врятувати все? Чи згорить у своїх переконаннях?

18+

ISBN 978-5-4485-9583-7

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero

Оглавление

  1. 6 смертних грiхiв
  2. 6 смертних гріхів
    1. Пролог
    2. І
    3. ІІ
    4. ІІІ
    5. У вбитому парагоні…
    6. У закутому мості…
    7. В іграх тої злої долі…
    8. 7 гріхів прийдуть поволі…
      1. ІІ
      2. Перший гріх — неподалік…
      3. І
      4. ІІ
      5. 1
      6. 2
      7. 3
      8. 4
      9. 5
      10. 6
      11. 7
      12. 8
    9. Домінанта
      1. III
  3. ХІ, ХІ, ХI… (новели)
    1. Камінь у путах
    2. Дорога у Вальхаллу

1

2

3

4

5

6

7

8

6 смертних гріхів

Пролог

Не має величі ціни,

В вогні червоної розправи,

Хоч я горю у тих бажаннях,

Які я забираю із собою в дні,

Бо від сотні літ,

Я бачив цей злий світ,

Горів охоче,

Неначе кров в астралі так воркоче,

І світить мені шлях зоря ясна,

Чому вона?

Чому мені така?

Світила, вогнем своїм їх оповила,

Й вчасно в раз згоріла,

Я є те зло, якого ще тут не було,

Бо у світі, зло в завіті,

Мене в пітьму раз понесло.

Ну що ж, тягни мене буденна,

Війна ота така злиденна,

Хоч раз я правду тут скажу.

Ви є ніхто, нічим ви є,

Наставлення мої вам слухать.

Та керуватись моїм духом,

Який життя моє веде.

Гори свіча, та де-не-де,

Плати їм тварям той розплатой,

Яку повинні вони взяти,

Й приклонитись за цей світ.

Бо правдой вдарить в цей одвід,

Переб’є ваш заповіт,

Який керує всіма вами,

Та знищує усе без тями,

Та й смерть не жде,

Всіх в правду забере,

Забере усіх долями,

Та не покутними пістрями,

Весь світ до біса рознесе!

Та й вдарить грім,

І тоді все!

Усе простується до дзвіна,

Й враз упаде на коліна,

Та й де любов? Яка любов?

Яке безжурне те кохання,

Горить іскра, та не в останнє,

Три вершника знесуть цей світ.

Ось вам і перший заповіт.

І

...