"Народився 24 грудня 1876 р. в м. Новий Буг Миколаївської області у селянській родині. Закінчив Новобузьку вчительську семінарію. З 1895 р. вчителював. Брав участь у створенні Всеукраїнської спілки вчителів і діячів народної освіти (1906), був представником на її Третьому делегатському з'їзді (1906, Фінляндія), де українська делегація гостро порушила питання про українську школу. У 1908 р. опублікував драму «Хуртовина» антиімперської спрямованості, яку рік потому було заборонено, а автора на місяць ув'язнено й позбавлено права викладати в школі. З 1910 р. проживав у Києві, займався літературною працею, співробітничав у першому на Наддніпрянщині українському педагогічному журналі «Світло». Серед розмаїття проблем, які порушував С. Черкасенко, вирізнялися дві головні: безправ'я і важке матеріальне становище народних учителів і розбудова національної школи в Україні. Великого значення С. Черкасенко надавав навчанню дітей рідною мовою, підкреслюючи, що саме мова формує національну свідомість дитини, сприяє ознайомленню з рідною літературою, насамперед із творчістю Т. Шевченка. С. Черкасенко — автор багатьох підручників, зокрема «Граматики» (1907) та читанки «Рідна школа» (1912). Активно працював на освітянській ниві, допомагав у розв'язанні проблеми забезпечення початкової школи українськими підручниками, співробітничав з українським педагогічним часописом «Вільна українська школа». У статті «Всеукраїнська спілка учителів в 1900 pp.» С. Черкасенко як активний організатор боротьби за українізацію школи підсумовує зусилля спілки, спрямовані на те, щоб не дати згаснути ідеї української школи. У 1919 р. за завданням Міністерства освіти Української Народної Республіки їде у відрядження до Відня у справі друкування там українських підручників відповідно до нових програм єдиної школи в Україні і закупівлі шкільного приладдя. 1927 р. переїздить до Ужгорода, а 1929 р. — до Чехії. С. Черкасенко — автор поезій (збірка «Хвилини», 1909), оповідань (збірка «На шахті», 1909), драматичних етюдів («Жах», 1906; «Повинен» та ін.), драм («Казка старого млина», 1914; «Про що тирса шелестіла», 1916), трагедії «Коли народ мовчить» (1933). Помер 8 лютого 1940 р. Похований у Празі. "
