Микола Вороний

Народився 24 листопада 1871р. у сім’ї ремісника. Навчався у Харківському, пізніше — у Ростовському реальному училищі, звідки був виключений за зв’язки з народниками, читання і поширення забороненої літератури. Продовжував навчання у Віденському і Львівському університетах на філософському факультеті. Працював бібліотекарем і коректором Наукового товариства імені Шевченка, режисером українського театру товариства «Руська бесіда», в редакції журналу «Життє і слово», де вів рубрику «Вісті з Росії». Допомагав І. Франкові у виданні газети «Громадський голос» і «Радикал», деякий час був неофіційним редактором журналу «Зоря». З 1897р. актор трупи М. Кропивницького, П. Саксаганського, О. Васильєва та інших. Член РУП. У 1901р. залишив сцену і служив в установах Катеринодара, Харкова, Одеси, Чернігова. У 1910р. оселився в Києві, працював у театрі М. Садовського. У 1917р. один із засновників Української Центральної ради. У 1917р. один із засновників і режисерів Українського національного театру. У 1920р. емігрував за кордон. Жив у Варшаві, невдовзі переїхав до Львова. Викладав в українській драматичній школі при Музичному інституті імені М. Лисенка. Після повернення в Україну у 1926р. викладав у Харківському музично-драматичному інституті, згодом працював у Києві у Всеукраїнському фото кіноуправлінні У 1934р. було заарештовано як польського шпигуна. 7 червня 1938р. розстріляний за вироком УНКВС з групою селян. 10 листопада 1957р. рішенням президії Кіровоградського обласного суду було реабілітовано.