автордың кітабын онлайн тегін оқу Поза зоною доступу
Сніжана Федорова
ПОЗА ЗОНОЮ ДОСТУПУ
Цілеспрямована дев'ятикласниця Аліна Горецька стає студенткою юридичного коледжу. Дівчина націлена на навчання і мріє стати успішним адвокатом. Але, в якийсь момент вона розуміє, що крім навчання, існує і веселий студентський світ.
Вона занурюється в юнацько-дорослий світ розваг і серйозних вчинків, дружбу з новою подругою і переживає першу любов. Однак, все йде в її житті не так гладко, як хотілося. На відносини з нею претендує однокурсник Вадим, який повівся з нею дуже недобре під час вечірки. А дорослий хлопець Павло, в якого вона таємно закохана, здається, зустрічається за її спиною з найкращою подругою Аліни.
Аліна — в розпачі й не розуміє, чому таке невезіння відбувається саме з нею, адже вона завжди поводить себе чесно і правильно.
Якою ж буде розв'язка відносин цього любовного «чотирикутника»?
Звичайний вечір
Вечір наприкінці серпня був звичайним для більшості родин цього міста…
Аліні Горецькій хотілося спати. Вона відклала книгу й зітхнула. До навчання лишився тиждень. Невдовзі вона знов побачиться з колишніми абітурієнтами, а тепер — вже одногрупниками, й «гризтиме граніт науки». Шкода, що в неї не лишилось серед однокласниць таких дівчат, за якими вона б надто скучила. Однак, все одно, хотілося їх побачити.
А, можливо, в цьому році вона знайде серед колежанок ту дівчину, з якою буде можливо мати власні таємниці? Може, новий рік у коледжі принесе їй, навіть, знайомство з хлопцем?
Аліна заплющила очі й миттєво перенеслась у країну сну, де бачила, немов у кіно, дивні мандри казкових персонажів. Сині метелики та рожеві слони кружляли навколо неї, а вона пливла на човні з вітрилами до якогось невідомого острова…
Нічний виїзд
Але з початку власного чергування, ніч проти двадцять шостого серпня перестала бути звичайною для мами Аліни.
О першій години ночі до чергового Центрального відділу поліції надійшов виклик з дитячої лікарні про те, що до них доставили маленького хлопчика з тілесними ушкодженнями. Його стан був критичним, тому треба було терміново оглянути дитину. Можливо, хлопчик ще міг би розповісти про те, що сталось.
Коли патруль приїхав до лікарні, то слідчий одразу почав опитувати медперсонал, а судово-медичний експерт Ольга Горецька попросила в лікаря дозволу терміново обстежити потерпілого. Коли вона зайшла до реанімації, то, в неї серце стислось від жаху та жалю. Обличчя дитини було набрякле, синюшне. Навколо рота й носа були сліди підсохлої крові. Кілька верхніх зубчиків були вибиті.
— Звідки доставили дитину?
— З дому!
— Сусіди підняли тривогу, почули, що дитина довго плаче…
— Ось наволочі!
— Що за контингент?
— Асоціальні! Які б батьки могли так вчинити?
— Та да!
— Бідна дитина! — не могли стримати свого обурення члени слідчо-оперативної групи Криміналіст, який вже знаходився біля експерта, почав фотографувати бідну жертву. Незабаром вони дізналися, що тирани-батьки були затримані.
— Слава Богу, бідний хлопчик не буде більше мучитися, — зітхнула Ольга Віталіївна.
— Якщо він ще виживе, — сумно додала лікар.
— Невже у нього немає жодного шансу? — вигукнула Горецька.
Лікар — реаніматолог невпевнено знизала плечима.
— Я би цих батьків повбивав! — зауважив дільничний інспектор.
Шокуючий ранок
Лише вранці Ольга Віталіївна потрапила додому. Старший син ще спав. А от донька Аліна вже давно була на ногах. Цього літа вона вступила до юридичного коледжу і зараз готувалась до студентського життя. Їй кортіло чимскоріше зануритись у вивчення таких нових цікавих предметів, як кримінальне право та мамина судова медицина.
Мати Аліни все життя працювала судово-медичним експертом. І тому, Аліна з дитинства знала все про огляд місця події та розслідування злочинів. Спочатку, дівчина, навіть, хотіла стати, як мама, — експертом. Проте, знаючи, як важко донька сприймає вид крові та болячок, Ольга Віталіївна не радила їй цього робити.
А після того, як її старший брат свідомо пішов працювати в поліцію, дівчина також остаточно вирішила стати причетною до процесу розкриття злочинів. Вона хотіла докласти всіх зусиль аби зробити його чесним. З чотирнадцяти років вона читала про те, як шукали серійних вбивць, як були затримані та засуджені непричетні до цих злочинів, і вирішила, що боротиметься за права таких підозрюваних.
Микита був старший за Лізу на десять років, тому постійно опікувався нею. Іноді він, навіть, починав дратувати сестру, не даючи їй ступнути зайвого кроку самій. Мама ж вважала, що її син правий.
— Ти знаєш, як дітей крадуть?
— Я — не дитина! Мені вже шістнадцять!
— А як подивишся на тебе на вулиці — такого не скажеш! Немов дванадцятирічна дівчинка!
Брат казав правду. Аліна була такою тендітною, а ще й — невеликого зросту, що тільки серйозний вираз обличчя надавав їй трохи старшого віку. Зовнішні лялькові риси обличчя просто бісили дівчину. Личко в неї було дуже гарненьке, статура — струнка, й колись вона мріяла зайнятись моделінгом. Однак, її малий зріст став цьому на заваді! Чого тільки вона не робила з чотирнадцяти років! І сиру моркву їла щодня, і вітаміни… Більшість дівчат з класу повитягались у високих незграб, а вона все залишалась маленькою.
Тому, досягнувши в дев’ятому класі ста шістдесяти сантиметрів, вона заспокоїлась. Якраз тоді вона захопилась кримінальним правом і тепер вирішила стати
