автордың кітабын онлайн тегін оқу Мистецтво поетичне
Нікола Буало
Мистецтво поетичне
«Мистецтво поетичне» (фр. L'Art poetique) — віршований трактат французького поета, критика, теоретика класицизму Н. Буало (1636–1711), перекладений Максимом Рильським.
Основні естетичні принципи французького класицизму Буало виклав у своєму найзнаменитішому творі «Мистецтво поетичне». Незважаючи на більше ніж трьохсотлітню давність, трактат цікавий і дотепер своїми оригінальнимим твердженнями про художню творчість, надто про роль пристрасті і сили в естетичному досвіді. Твір рясніє влучними і часом дотепними думками, як-от: «Дійти поезії парнаських верховин безумно мріє той, хто зроду їй не син…».
Пісня перша
Дійти поезії парнаських верховин
Безумно мріє той, хто зроду їй не син;
Коли натхнення він од неба в дар не має, —
Пегаса впертого повік не осідлає;
Вузького розуму судивсь йому полон,
І марних слів його не чує Аполлон.
О ви, що рветеся наосліп і без тями
На шлях поезії, устелений тернами,
Нерозмірковано не кваптися вбачать
Прикмету генія в охоті римувать
І, щоб омани вас пусті не спокусили.
Свій хист вимірюйте і вивіряйте сили.
Природа, не скупа на вдачі та уми.
Таланти поділять уміє між людьми.
Одним — кохання пал оспівувати милий,
А другим — епіграм гострити влучні стріли.
Про славні подвиги Малерб нам розповів,
Ракан змальовує гаї та пастушків.
Та інколи поет, пишаючись собою.
Іде засліплено дорогою чужою.
Так той, хто віршами всі стіни в кабаре
Колись убруднював, зійшовшися з Фаре,
В поемі подає, собі ж таки на шкоду.
Уточу славную гебрейського народу.
Коли ж єгипетську вода поймає рать, —
Сам автор змушений із нею потопать.
Сюжет високий ви обрали чи жартливий —
Уму коритися повинні завжди співи.
Бо римі з розумом не слід ворогувать.
Вона — невільниця і мусить послух мать.
Коли навчились ми її шукати спритно.
То йде вона до нас і легко, й непомітно,
Їй не тяжке тоді ярмо думок ясних,
Вона збагачує, а не опрощає їх.
Та лихо, як рукам віддать її недбалим,
Од глузду бо тоді вона втікав чвалом.
Любіть же розум ви! Нехай він тільки сам
Принадність і красу утворює пісням.
Чимало є таких шаленців поміж нами.
Що в творах ясності цураються і тями;
Було б їм соромно — в рядках своїх тяжких
Те саме висловить, що й інший хт
...
