«Мазепа» Володимира Сосюри — поема, присвячена історичній постаті українського гетьмана***. Автор максимально зосереджує свою увагу на психологічному портретові Івана Мазепи. Світову славу письменнику принесли поезії «Любіть Україну», «Так ніхто не кохав», «Білі акації будуть цвісти», «Васильки», «Іще не скресла крига на Дніпрі», «Зима», «Коли потяг у даль загуркоче», «Люблю весну, та хто її не любить». Володимир Сосюра — український поет-лірик, автор понад 40 збірок поезій, роману «Третя рота», козак Армії УНР, член літературних організацій «Плуг» та «Гарт».
Дәйексөздер4
ого не зроблять ті кошмари,
Де сипле ранок янтарі
При королівському дворі?
Проснувсь Іван… Навколо тьма.
Корона де? Нема корони…
Де сипле ранок янтарі
При королівському дворі?
Проснувсь Іван… Навколо тьма.
Корона де? Нема корони…
ЗОСЯ
Що ж, ходім.
Спокійно серце в нього стука,
І на обличчі молодім
Іван хова холодну скуку.
В його очах — осінній став.
Він не знайшов, чого чекав.
Що ж, ходім.
Спокійно серце в нього стука,
І на обличчі молодім
Іван хова холодну скуку.
В його очах — осінній став.
Він не знайшов, чого чекав.
I
І од зорі і до зорі
При королівському дворі
Танки й музики без перерви…
Там очі хвилюють нерви…
І під крилами віт густих
У тьмі алей цілунки й сміх.
Там у далекім зор огні
Все ходять лицарі ясні,
Мов рух меча, метке їх слово.
І паж між ними чорнобровий,
Мов тінь, легким блукає кроком,
Такий стрункий і одинокий.
В його очах туман, вогонь…
Хто він такий, як звать його?
І од зорі і до зорі
При королівському дворі
Танки й музики без перерви…
Там очі хвилюють нерви…
І під крилами віт густих
У тьмі алей цілунки й сміх.
Там у далекім зор огні
Все ходять лицарі ясні,
Мов рух меча, метке їх слово.
І паж між ними чорнобровий,
Мов тінь, легким блукає кроком,
Такий стрункий і одинокий.
В його очах туман, вогонь…
Хто він такий, як звать його?
