I
І од зорі і до зорі

При королівському дворі

Танки й музики без перерви…

Там очі хвилюють нерви…

І під крилами віт густих

У тьмі алей цілунки й сміх.

Там у далекім зор огні

Все ходять лицарі ясні,

Мов рух меча, метке їх слово.

І паж між ними чорнобровий,

Мов тінь, легким блукає кроком,

Такий стрункий і одинокий.

В його очах туман, вогонь…

Хто він такий, як звать його?