Ірина Хоменко

Автобусний роман

Дівчину зраджують та знущаються над нею. А найболісніше, що це роблять найрідніші люди. Та вона все прощає. Найчистіші почуття перемагають сіру буденність, нікчемність, зраду. Перед дівчиною стоїть нелегкий вибір: бути з нелюбом чи простити коханого. Яку долю знайде героїня у Києві?

Моїй любій сестричці

Хоменко Тетяні Анатоліївні

присвячується

«Це — дзеркало уяви…»

Відбулася ця історія в кінці двадцятого сторіччя в Україні, у невеличкому містечку, назву якого я вже й не пам'ятаю. Авжеж, містечко собі звичайне. Місто як місто. Нічого цікавого. Маленькі, вузенькі вулички, великі центральні вулиці. А ними курсують машини та автобуси, автобуси, автобуси…

Героїня моєї розповіді — звичайна шістнадцятирічна дівчинка, яка закінчує школу. Вона — така, як усі. Одним словом — звичайна. Маленька, симпатична, як і більшість дівчат. Весела. Ну, що я ще можу про неї сказати? А взагалі, про риси її характеру, яка вона, ви дізнаєтесь з подальшої моєї р