автордың кітабын онлайн тегін оқу Голубий карбункул
Артур Конан Дойл
Голубий карбункул
Ця історія відбувається майже повністю проти Різдва. Вотсон відвідує свого друга Холмса, який роздивляється старий капелюх 9дедуктивно визначаючи його власника), який приніс йому комісар Петерсон, і різдвяного гусака, що вони були загублені якоюсь людиною під час бійки з вуличними горлорізами.
Згодом у горлянці гусака знайдено блакитний карбункул – рідкісний дорогоцінний рубін.
Холмс не може встояти перед такою унікальною таємницею, і він з Ватсоном починає ходити різними закутками Лорндона, щоб відкрити, як саме вкрадена коштовність опинилася в горлі гусака.
Переклад Миколи Дмитренка.
Я навідав мого друга Шерлока Холмса на третій день різдва — привітати його зі святом. Він сидів у своєму червоному халаті на канапі у вільній позі, праворуч від нього, але так, щоб можна було дістати, височіла підставка для люльок, поряд — купа зім’ятих ранкових газет, які він, очевидно, проглядав. Біля канапи стояло крісло, і на краю його бильця висів виношений, заяложений капелюх, який, до того ж, у кількох місцях світив дірками. Лупа й пінцет на кріслі засвідчували, що Холмс ретельно вивчав цей капелюх.
— Бачу, ви зайняті, — промовив я. — Я, мабуть, невчасно?
— Навпаки, вчасно, — відказав Холмс, — я радий, що маю друга, з яким можна обговорити підсумки своїх спостережень. Справа вельми незначна, але, — він тицьнув пальцем у старий капелюх, — з оцим пов’язано деякі події, не позбавлені інтересу і навіть повчальності.
Я вмостився в Холмсовому кріслі й простяг руки до вогню — камін горів, бо надворі стояв мороз, і на шибках наріс товстий шар льоду.
— Хоч цей капелюх і непоказний, — зауважив я, — але, гадаю, він причетний до жахливої історії і є ключем, що допоможе нам розкрити якусь таємницю та покарати злочинця.
— Ні, ні, — засміявся Холмс, — тут не злочин, а лише один з тих химерних випадків, що завжди трапляються там, де чотири мільйони чоловік штовхають один одного на площі в кілька квадратних миль. У цьому величезному людському вуликові можна чекати якої завгодно комбінації подій, безлічі загадкових та химерних ситуацій, але нічого злочинного в усьому тому немає. Ви знаєте Петерсона, посильного?
— Знаю.
— Цей трофей — його.
— Це його капелюх?
— Ні, ні, він знайшов його. Власник невідомий. Прошу вас дивитись на цей капелюх не як на старе дрантя, а як на інтелектуальну проблему. А тепер про те, як він сюди потрапив. Капелюх прибув на перший день різдва в товаристві добряче вгодованої гуски, яка, зрозуміло, смажиться в цю мить у Петерсона. А факти такі. Близько четвертої години ранку, на різдво, Петерсон — ви знаєте, він дуже чесний чоловік, — повертався додому з гулянки по Тоттенхем-Корт-роуд. У світлі газового ліхтаря він побачив, що попереду, трохи похитуючись, іде високий на зріст чоловік і несе перекинуту через плече білу гуску. На розі Гудж-стріт на перехожого напали хулігани, зчинилася бійка. Один з напасників збив у нього капелюха, а він, захищаючись, розмахнувся палицею і розбив вітрину в крамниці у себе за спиною. Петерсон кинувся вперед на допомогу незнайомцеві, але той, злякавшись, що розбив скло, й забачивши людину в уніформі, яка бігла до нього, кинув гуску, наліг на ноги і зник у лабіринті вуличок позаду Тоттенхем-Корт-роуд. Хулігани теж розбіглися, побачивши Петерсона. Отже, за ним залишилося поле бою, а також подертий капелюх і ч
