Еліна Заржицька

Черепаха Наталка збирає друзів

Казки для дошкільного та молодшого шкільного віку

Як, ви не знайомі з Наталкою? Адже це маленька й розумна черепашка, яка живе у нірці під кущем, на самісінькому березі річки. Якої? Та тієї самої, біля якої живеш ти, мій любий читачу.

Наталка — добра черепашка, яка має багато друзів і знайомих. А ще вона любить мандрувати, слухати казки і малювати. І до того ж про неї відомо стільки кумедних (а може, повчальних?) історій. Хочете послухати?

Художник — Людмила Шевченко.

Як черепаха Наталка до школи збиралася

День 1. Будемо знайомі: Наталка

Як, ви не знайомі з Наталкою? Адже це маленька й розумна черепашка, яка живе у нірці під кущем, на самісінькому березі річки. Якої? Та тієї самої, біля якої живеш ти, мій любий читачу.

Наталка — добра черепашка, яка має багато друзів і знайомих. А ще вона любить мандрувати, слухати казки і малювати. І до того ж про неї відомо стільки кумедних (а може, повчальних?) історій. Хочете послухати?

День 2. Як Наталка стоніжку танцювати навчала

Наталка сиділа на березі і грала на дудочці. Та так ніжно і гарно, що стоніжка Ніна, яка бігла повз неї, поспішаючи у своїх справах, зупинилась і заслухалась.

— Давай потанцюємо, — запропонувала їй черепашка.

— Я не вмію, — сумно зітхнула Ніна. — Коли я подумаю: «Спочатку підніму п’яту і двадцять восьму, а потім сьому і тридцять першу ніжки, вони не піднімаються.

— А ти не думай, — порадила Наталка. — Нехай вони самі розберуться, яка буде танцювати спочатку, а яка — потім.

— Ой, і справді виходить, — зраділа Ніна.

І танцювала довго-довго. Поки не втомилась.

День 3. Як Наталка на риболовлю ходила

Черепаха Наталка сиділа на березі з вудкою в лапах.

— Цікаво, яка риба упіймається на цього товстого черв’яка? — розмірковувала вона, облизуючись.

Але… раптом із води виповз черв’як і швиденько поповз по вудці вгору.

— Ти куди?! — обурилась Наталка.

— Я вирішив, що вода — штука шкідлива. Для мого здоров’я, звичайно, — твердо відповів їй черв’як. — Не хочу більше риболовлею займатися.

І поповз до нірки. А Наталці довелось на базар іти. По рибу.

День 4. Як Наталка обід готувала

— Що б його на обід приготувати? — запитала себе черепаха Наталка. — Ну, салат із капусти, звичайна річ. А ще що?

Вона зазирнула до холодильника. На тарілці лежав гарненький Равлик.

— Ото пощастило! — зраділа Наталка. — Я зварю равликовий суп.

Вона взяла Равлика і хотіла кинути його в окріп.

— Ой, я нещасний!.. — заплакав Равлик.

Наталка пожаліла бідолашного Равлика і відпустила додому. А замість обіду поласувала морозивом.

День 5. Як Наталка двох жуків помирила

На галявині билися двоє жуків-оленів. Довкола зібралися маленькі павучки, черв’ячки й комашки. Вони з цікавістю спостерігали за бійкою.

У цей час повз них йшла черепаха Наталка.

— Зупиніться, — попросила вона жуків, — ви подаєте малятам поганий приклад.

Але розбишаки не звернули ніякої уваги на її слова. Наталка зітхнула.

— Я згадала, що давно мрію з’їсти забіяку-жука. Хто переможе — того і з’їм.

Жуки затремтіли від жаху і помирились.

— Вдалося, — посміхнулась Наталка. — Поганий мир краще доброї сварки.

І пішла собі далі.

День 6. Як тритон Триша мутанта впіймав

— Наталко, йди-но сюди! Швидше! — кричав Триша, тримаючи лапками величезне рожеве створіння.

— Буду за мить! — відгукнулася Наталка, хутенько працюючи ніжками.

— Поглянь, кого я впіймав, — гордовито оголосив тритон. — Мутанта, мабуть…

Наталка обнюхала чудовисько і чхнула.

— Гумою пахне. А учора тут діти грались. Швидше за все — це звичайна іграшка, — повідомила вона.

— І як же я того не зрозумів, — засмутився Триша. — Все цей клятий нежить…

І пішов лікуватися. Носа закапувати.