автордың кітабын онлайн тегін оқу Тільки обійми мене
Книга «І вітер розвіє печалі» є історичним фентезі і присвячена батькам Валентина Феліксовича Ясенецького-Войно (Святого Луки). Святитель писав з теплотою, вдячністю та повагою про своїх батьків, Фелікса Станіславовича та Марію Дмитрівну. Він вважав, що свою релігійність успадкував, скоріше, від батька-католика. Матір Святителя була глибоко віруючою православною жінкою та залишила глибокий слід в його душі.
Під час написання книги прийшлося ознайомитися з багатьма першоджерелами, порівнювати факти, вишиковувати їх в хронологічній послідовності, думати, що спонукало героїв чинити так чи інакше. Те, що в деяких статтях було неясним для авторів чи визивало осуд, для мене стало цілком логічним та благочестивим.
В першій книзі під назвою «Тільки обійми мене» розповідається про зустріч молодого провізора Фелікса з дев’ятнадцятирічною Марією, про зародження їх почуттів, про перші радощі та прикрощі, що чекали на молоду сім’ю. В першій книзі дії відбуваються в місті Перекопі.
Ганна Рось
Тільки обійми мене
На новому місці
До Перекопу Фелікс дістався на перекладних поштовим екіпажем. Прибувши на поштову станцію, він запитав у місцевого візника, чи близько знаходиться аптека пана Кундіна.
— Сідайте, пане, вмить доставимо, — запросив візник, стрибаючи на козли.
Фелікс сів в прольотку, поставивши поруч невелику поклажу.
— Вйо! — крикнув візник, підганяючи коня.
Фелікс розглядав вулички провінційного містечка Таврійської губернії. Тут і там снували люди. Перекоп славився видобутком солі, причому кращої в Європі. Тому тут було багатолюдно — сюди стікалися численні купецькі і чумацькі каравани.
Проїжджаючи, Фелікс побачив ринок, де юрмилися кумасі з великими кошиками. Ось булочна. Далі гостинний двір, де господарі привітно приймали подорожніх, пропонуючи не тільки ночівлю та смачний обід, а й амбри для розміщення товарів. Тут же надавали кінські сараї для відпочинку коней.
«Ось гімназія, — зауважив собі молодий чоловік, — вочевидь, для дівчаток».
— Приїхали, пан, — нарешті сказав візник, зупиняючи прольотку біля ганку з написом «Вільна аптека».
Фелікс розплатився з ним.
— Дякую,
...
