Спогад про океан
Қосымшада ыңғайлырақҚосымшаны жүктеуге арналған QRRuStore · Samsung Galaxy Store
Huawei AppGallery · Xiaomi GetApps

автордың кітабын онлайн тегін оқу  Спогад про океан

Олесь Гончар

Спогад про океан

«Спогад про океан» Олеся Гончара — соціально-психологічна повість, в якій письменник розкриває тему руйнації у різних її проявах, протиставляючи їй духовність.

Світову славу письменнику принесли романи «Собор», «Прапороносці», «Тронка», «Берег любові», «Людина і зброя», повісті «Бригантина», «Далекі вогнища», новели «Модри Камень», «За мить щастя». Олесь Гончар — видатний український письменник, автор соціально-психологічних та філософських романів, повістей та новел.

Стоїмо з другом на верхній палубі. Перед нами навсібіч — відкритість океану. Хмуре небо, вітер, що дме тут, здається, постійно, і ледь помітна в холодній далечі смужка атлантичного обрію.

Береги Європи остаточно зникли з очей. Ще до Парижа неясно було, принаймні мені з моїм білоруським другом, у який спосіб випаде нам добуватись до Західної півкулі, до місця свого відрядження, де на чергову сесію з’їдуться посланці зі всіх континентів, і лише в останній момент стає відомо, що котромусь із наших відповідальних колег, ледве чи не самому керівникові делегації, літак протипоказаний, тим-то несподівано для себе опиняємось на палубі цієї розкішної «Куїн Елізабет». Буваліші з учасників нашої поїздки, ті, кому вже доводилось звершувати далекі подорожі, в один голос запевняють, що нам неймовірно пофортунило: у світовім океані всього двоє, мовляв, існує суден такого класу — «Куїн Елізабет» та «Куїн Мері», розміри їх величезні, це, власне, сучасні «Титаніки», витвори нової технічної ери, до того ж обладнані вони якимись новітніми стабілізаторами, завдяки чому навіть під час урагану, під час найсильнішого шторму ніхто з пасажирів не зазнаватиме нападів морської хвороби. Хай там як шаленіє океан, а ваша палуба не здригнеться, сталевий гігант, рухаючись серед неосяжних вод, йтиме заданим темпом, і всі ви почуватиметесь на кораблі, мов у фешенебельному готелі.

То чого ж іще пасажирові треба? Пливемо, радуємося життю, поступово знайомимось між собою. Прізвища наші, поряд із сотнями інших, уже надруковані на крейдяному папері корабельного бюлетеня, стоять вони в цьому своєрідному реєстрі не за рангами, а за

...