автордың кітабын онлайн тегін оқу Майстер Чирняк
Іван Франко
МАЙСТЕР ЧИРНЯК
«Майстер Чирняк» Івана Франка — сатирична комедія, головний герой якої стає об’єктом осміяння***. Найвідомішими творами Івана Франка є «Перехресні стежки», «Лель і Полель», «Грицева шкільна наука», «Малий Мирон», «Boa constrictor», «Украдене щастя», «Олівець», збірки поезій «Зів’яле листя», «З вершин і низин», «Мій Ізмарагд» тощо. Іван Франко — видатний український письменник, який працював у жанрах поезії, прози та драматургії, талановитий літературознавець і публіцист.
Особи:
Никифор Чирняк, майстер, швець, 65 літ.
Агафія, його жінка, 55 літ.
Даміян Гутак, цехмістер, 50 літ.
Здзіслав Завадський, майстер шевський, 35 літ.
Клеофас Цимбальський, заприсяглий знавець, 60 літ.
Владислав Шпіцкопф, редактор, 40 літ.
Англічанин, 30 літ, джентльмен.
Мартин, Криштоф — челядники Чирнякові.
Хлопець, термінатор.
Перший послугам публічний.
Другий послугам публічний.
Діється в недалекій будущині. Сцена представляє шевську робітню у Чирняка.
Ява перша
Рано, хлопець замітає робітню, Мартин і Криштоф, що перед хвилею прийшли, перевдягаються, надівають фартухи, щоби засісти до роботи.
Мартин. Живо, ти, малпо, живо! Осьма година, а ти ще не встиг тут попорядкувати!
Криштоф. Господи боже! Ти ще й виставу не вивісив! Роззяво! І про що ти думаєш, га? (Замахується на нього поясом.)
Хлопець. Прошу пана, я не можу сам виставу винести.
Криштоф. Мовчи, драбе! Бери, я тобі поможу. (Беруть обидва шафку з чобітьми і черевиками і виходять.)
Мартин (сідає при верстаті). І де тілько наш майстер подівся? Служниця каже, що ще ранісінько кудись вийшов. Голову свою даю, що верне закроплений. А тут пильна робота, партії поприходять по замовлення — що я їм скажу? Майже нічого готового нема!
Криштоф і хлопець вертають з двору.
Криштоф (зазирає в бокові двері, до хлопця). Ти, майстрова вже встала?
Хлопець. О, давно.
Криштоф. Хоч би дала дещо поснідати.
Мартин (роблячи). Пане Криштофе і ти, хлопче, прошу до роботи! Треба хоч тоту пару чобіт скінчити для пана радці — по обіді пришле по них.
Криштоф (нерадо). Е, робота не втече!
Мартин. Але пан радця буде гніватися, коли чоботи не будуть готові! (Шиє.)
Криштоф (сідає до верстата). Та нехай собі гнівається! Хіба мені то що шкодить? Я тут не відповідаю, а майстер; коли він варстата не пильнує, то його страта, не моя.
Мартин. Ну, пане товаришу, все ж то наша вина буде. Адже майстер платить нам, а коли ми своєї роботи не пильнуємо, то яким же чолом будемо брати заплату?
